ІНШОМОВНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.

Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення.

Зміст навчання іноземної мови у початковій школі добирається відповідно до психофізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.

 Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування  готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою.

Англійська мова

Навчальна програма є рамковою, а відтак не обмежує діяльність учителів у виборі порядку вивчення та змісту кожної теми.

Мовний інвентар є орієнтовним і добирається відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому й не розглядається як окремі лексичні або граматичні теми.

Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще не достатньо володіють лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому граматичні структури засвоюються імпліцитно шляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях. Більшість граматичного матеріалу вивчається на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища у мовленнєвих зразках, і їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичні зв'язки між частинами мови або структурними одиницями, що входять до зразка.

1-й клас

Загальні характеристики ситуативного спілкування

Мовний інвентар – граматика

МАТЕМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

– формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

– розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів,  відношень і закономірностей;

– формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними»,«Математичні задачі і дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини»

 Очікувані результати:

учні:

– відтворюють послідовність чисел у межах сотні;

– читають і записують числа,

– утворюють числа різними способами;

– визначають десятки й одиниці у складі двоцифрового числа;

– порівнюють числа різними способами;

– виконують додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

– розуміють сутність арифметичних дій додавання і віднімання;

– прогнозують результат додавання та віднімання;

– володіють навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10;

– використовують у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання;

– коментують виконання обчислень;

– знаходять число, яке на кілька одиниць більше (менше) за дане;

– розуміють сутність різницевого порівняння чисел;

– знаходять, на скільки одне число більше або менше за інше;

– користуються в обчисленнях переставним законом додавання;

– встановлюють взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, використовують його під час обчислень;

– визначають невідомий компонент дії додавання і знаходять його значення;

– вимірюють і порівнюють величини: довжину, масу, місткість;

– використовують короткі позначення величин (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень);

– додають і віднімають іменовані числа, подані в одних одиницях величини;

– користуються інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин;

– користуються годинником (у межах цілих годин) і календарем для відстеження подій у своєму житті, спостережень у природі тощо;

– оперують грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі-продажу, використовує їх короткі позначення (гривня – грн, копійка – к.)

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності»

 Очікувані результати:

учні читають і записують математичні вирази: сума і різниця; обчислюють значення виразів на 1 – 2 дії; встановлюють відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами.

Змістова лінія «Геометричні фігури»

Очікувані результати:

учень/учениця:

– розпізнають геометричні фігури за істотними;

– вимірюють довжину відрізка;

– креслять відрізки заданої довжини ознаками;

– співвідносять реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних фігур;

– моделюють геометричні фігури .

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження»

Очікувані результати:

учні:

– розв’язують прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій; створюють допоміжну модель задачі різними способами;

– оцінюють з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі;

– складають прості сюжетні задачі;

– виконують елементарні дослідження математичних закономірностей з допомогою вчителя.

Змістова лінія «Робота з даними»

Очікувані результати:

учені вміють виділяти і впорядковувати дані за певною ознакою.

Додаткові теми:

Ознаки і властивості об’єктів. Спільні та відмінні ознаки, істотні ознаки. Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою (узагальнення). Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою (класифікація).

Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд.

Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими.

Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань.

Істинні та хибні (правильні і неправильні) висловлювання.

Симетрія в геометричних фігурах.

Коло.

Моделювання змісту завдань за допомогою рисунків, графів, таблиць.

Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника.

Задачі на знаходження суми трьох доданків.

Задачі з логічним навантаженням.

Лінійні діаграми, таблиці.